На початку ХХ ст., в умовах наростання загального революційного піднесення в Наддніпрянській Україні посилюється також на- ціонально-культурний рух. Значною українською національно- культурною подією стало відкриття пам’ятника класикові нової української літератури І.Котляревському в Полтаві влітку 1903 р. Відкриття пам’ятника обернулося широкою всеукраїнською національною маніфестацією, оскільки до Полтави з’їхалося багато гостей з усіх регіонів України, різних місць… Читати далі Розвиток української культури в перше десятиліття ХХ ст.

Протягом першої половини ХІХ ст. культурна праця української інтелігенції розвивалася у таких трьох основних напрямах: збирання історичних документів, фольклору, старожитностей; відродження національної мови, активне впровадження її в літературу, освіту, театр; створення політичних організацій, одним із завдань яких була пропаганда національної незалежності. Національне відродження в галузі літературі пов’язане із твор- чістю І.Котляревського, автора поеми «Енеїда» –… Читати далі Розвиток української культури у першій половині ХІХ ст

В другій половині XVII ст. в Україні витворюється своєрідний стиль, що постав із сполуки українських тринавних церков із західноєвропейською базилікою і пізніше дістав назву українського бароко. Перші подихи бароко в архітектурі з’являються майже рів- ночасно початок XVII ст. у Львові (костьоли бернардинів 1600 р., єзуїтів 1613-1670 рр.) та Києві (перебудова Успенського собору іта- лійцем С.… Читати далі Архітектура і живопис України в XVII-XVIII ст.

На початку доби Козацької держави виразно позначилися в літературі України впливи релігійної полеміки початку XVII ст., а навіть і пізніше довгий час переважали в літературі духовні інтереси над світськими в значній мірі внаслідок того, що більша частина авторів були духовні особи. Це позначилося в духовних віршах, в яких прославляли Ісуса Христа, Богоматір, різних святих. Дмитро… Читати далі Література, усна народна творчість, музика і театр в Україні в XVII-XVIII ст.

Український народ завжди прагнув знань. XVII століття – це золотий вік нашого письменства, нашої культури. Київ став центром науки, її Афінами, «розумною головою»; як казав тоді Лазар Баранович: «… коли з Києва, розумної голови, не дадуть поради, замовкне діло назавше». І коли бували на Україні іноземці, їх дивувала і приємно вражала велика українська культура. Так,… Читати далі Освіта і наука в Україні в XVII-XVIII ст.

Другою після княжих часів добою розвитку українського мистецтва і культури в цілому, їх золотим віком треба вважати XVII- XVIII ст. – часи, коли українське козацтво в боротьбі зі своїми сусідами виборює фактичну незалежність України. Живучи спільним мистецько-культурним життям із Західною Європою, Україна й на цей раз переймає новий напрям – стильбароко. Нові умови життя та… Читати далі Соціально-історичні умови становлення і розвитку культури др. полов. XVII-XVIII ст.

Період XVI – першої половини XVII століття у розвитку української культури характеризувався: одночасною активізацією суспільно-економічних процесів, – збільшенням кількості ремісничих осередків, розвитком торгівлі, товарно-грошових відносин, зростанням міст; посиленням боротьби за свою національну самобутність. Ха- рактерною особливістю цього періоду було те, що соціальне по- неволення українського народу, який перебував у складі Литви, Польщі та інших країн,… Читати далі Культура України в ХVІ – першій половині ХVІІ ст

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського ознаменувало новий період у розвитку української культури, зокрема освіти, шкільництва та науки. Тогочасна українська (ру- ська) мова стала державною мовою діловодства, дипломатії, при- ватного листування. Значний вплив на національно-культурне піднесення українців цього періоду справили ідеї Гуманізму та Реформації. Всупереч світоглядній системі середньовічного суспільства, в основі якої був бог,… Читати далі Національно-культурні процеси й духовне життя в Україні у ХІV – XV ст

З культовою архітектурою тісно пов’язані такі види мистецтва, як живопис, художня різьба, майоліка. На ранньому етапі розвитку монументальні споруди Київської Руся поєднували мозаїки і фрески, пізніше фрески зайняли панівне становище. Мозаїчні зображення викладалися на стінах та підлозі з різнобарвних (майже 180 відтінків кольорів) кусків смальти – сплаву свинцю і скла. Техніка мозаїки має свої витоки… Читати далі Живопис Київської Русі та Галицько-Волинського князівства

Будівлі в містах Київської Русі були, головним чином, одно- поверховими, хоч існували і двох й триповерхові споруди. Житлові будинки та господарчі споруди розташовувалися в глибині садиби, яка від вулиці та сусідніх садиб відгороджувалась парканом. Дав- ньоруська вулиця з двох боків визначалася парканами з ворітьми, але на торгових місцях знаходилися ряди крамниць та майстерень, що виходили… Читати далі Містобудування та архітектура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства